Дорогі батьки та педагоги!
Вже котрий день поспіль нам доводиться тримати себе у формі неймовірними
зусиллями волі. Котрий день ми говоримо собі, що ми сильні, ми впораємося! Так
і є, і так буде!!! Ми єдиною згуртованою нацією це доводимо щосекунди!
А протилежна, нажаль ворожа сторона, яка прийшла себе захищати від нас, від
невеличкої, але духом міцної України, прийшла захищати себе _»велику та начебто
могучу». Серйозно? Згадую цитату з фільму «Голодні ігри» : «Значить це дуже
слабка система, якщо вона може зруйнуватись від жмені ягід». Але ми -не жменя
ягід, ми-Україна, ми Нація, ми Справжні!
Очікування події іноді гірше самої події, тому що тут хоч можна діяти.
Зараз усім важко, емоційно важко спати, їсти, раціонально та спокійно мислити.
Хтось взагалі не може заснути, хтось розплющує очі від кожного шелесту, хтось
постійно на ліках. Але це вкрай важливо триматись сильними, як психологічно,
так і фізично. Усе, усе, що існує в цьому світі – це результат чиїхось думок. І
телевізор, де ми всі спостерігаємо новини, і хліб, який їмо на сніданок, і
смартфон, на якому Ви читаєте моє звернення, і перемога, і сильна країна, яку
ми так усі сподіваємось якнайскорше побачити.
Тому наші думки, наше налаштування зараз дуже важливі. Щоб такі
оптимістичні думки були можливі кожному потрібно діяти, тому що тільки дія дає
результат. Хтось дуже активно допомагає нашій армії, теробороні, людям, які
постраждали -і це дії! Хтось діє в інформаційному просторі-і це теж дії! Хтось
допомагає фінансово та матеріально-і це дії! Хтось забезпечує психологічний тил
(зазвичай це мами, дружини, сестри) нашим бійцям, дітям, старшим людям-і це теж
дії! Дії, які водночас і надихають, і виснажують, і від результату знов
надихають.
Як же бути в цьому, так званому, ресурсі, щоб залишатись сильними? В
інтернеті ви знайдете безліч технік, поділюсь своїми.
1. Зайняти руки і голову діями.
2. Завершити/доробити те, до чого не доходили руки.
3. Дозувати інформаційний потік.
4. Обіймати, посміхатись рідним і казати їм про свою любов.
5. Щось створити, щоб урівноважити вхідний і вихідний
потоки, щоб не лише споживати, але й видавати назовні.
6. Мріяти, планувати своє майбутнє.
7. Боротися зі стресом та тривогою.
Тут докладніше.
Наша увага може бути спрямована всередину або назовні. Ми
живемо у фізичному світі, тому важливо бути у теперішньому часі і готовими до
будь-якої зміни подій. Протилежність – коли увага всередину, спрямована на свої
думки, емоції, відчуття. В цьому стані дуже важко бути напоготові і точно
реагувати на зміни ситуації. В мирний час ми більш-менш з цим справляємось, але
зараз по-іншому. Нам потрібно навчитись легко переводити свій фокус уваги
назовні і для цього можуть послугувати прості життєві техніки (окрім, звісно,
фізичних дій).
Що робимо ми з моїми дітьми?
Ми підходимо до вікна і рахуємо хороше за вікном,
виймаємо увагу назовні. Рахуємо хоча б 30 чогось хорошого. Наприклад:
-брудна калюжа – ура, сніг давно розтанув, скоро весна!
-дощ з неба – чудово, погода змінюється!
-сонце палить в очі – корисно, вітамінчик Д!
-немає смогу у місті – взагалі супер!
-є смог – значить люди зайняті, працюють! Та інше.
Кому важко біля вікна, можна навколо себе щось рахувати.
Спочатку важко щось знайти, потім легше. Раз-раз і зовсім інший стан!
Дорогі батьки та педагоги, нам потрібні наші сили і розум
і на зараз, і на потім. Ви потрібні своїм дітям і близьким сильними. Дівчинка
Арія з «Ігор пристолів» казала: «Страх вбиває швидше клинка!» Тому подалі
страхи, поближче силу!
Не дочекаються!
Всіх обіймаю!
Слава Україні!!!
Практичний психолог Світлана Лещук